30.04.2024

21.03.2024

Сьогодні важко уявити дитину від трьох років без якогось цифрового девайсу. Зараз змалечку швидко розбираються, як все працює: планшети, телефони, ноутбуки. Все майже на інтуїтивному рівні. Цифрова трансформація (діджиталізація) для музичних керівників ЗДО – це не просто нове віяння часу, а необхідність і пошук нового сенсу організації виховання.

15.03.2024

Мабуть не існує народу, для якого прихід весни не був би святом. Адже весна – це відродження природи, початок нового життя.. Цілий тиждень тривали в Україні гуляння, змагання на спритність, звучали пісні, жарти та сміх. Люди дякували сонцю за тепло, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, які дуже нагадували сонячний диск.
До млинців готували сир, сметану, додавали мед, пекли медові пиріжки та візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято. Настав час і нам зустріти красуню
  Масляну!

16.01.2024

Продовжуємо знайомство з Іскорками суперсил. Сьогодні Іскорки не тільки показували свої суперсили, а й знайомили з музичними інструментами та навчали діток грати.

26.10.2023

13.12.2023

Плекаємо любов до україни.

Пізнавально – розважальна розвага для дітей про українську танцювальну культуру

 

«У ритмі України»

07.12.2023

Разом з дітьми створили унікальний ляльковий театр, щоб розвивати 16 необхідних навичок у дошкільнят. Грати в театр легко та весело, адже всі необхідні матеріали можна завантажити та роздрукувати.

05.12.2023

Плекаємо любов до україни.

Знайомство з українськими музичними інструментами

01.12.2023

Поспішайте діточки все приготувати,

Бо вже пора вечорниці всім нам починати.

Ось наліпим вареників – біленьких, смачненьких

Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких,

Щоби вони разом з нами дружно працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали

09.11.2023

Музичний інструмент, який завжди при собі

Як найліпше стимулювати когнітивну діяльність і розвиток дитини? Відповідь — через тіло, через рух. У цьому музиканти погодилися ще на початку ХХ століття. Відтоді у музично-педагогічну практику ввійшла техніка звучних жестів, або body percussion (з англ. — тілесна перкусія). Звучні жести, або body percussion, — це ритмічна гра, де звук видобувають із власного тіла. Базові звучні жести — це плескання в долоні, ляскання по стегнах, грудях тощо, притупування, клацання пальцями. Такі форми ритмічного супроводу є у фольклорі всіх народів світу. Ритм — своєрідний спільний знаменник у музиці різних культур.

Вихованці ЗДО теж опановують цю техніку і спробували відтворити її на осіньому святі. Хоча це тільки початок, та малята із задоволенням старанно відтворили музику "мовою тіла".

20.10.2023

Ми свято нині присвятили знайомій змалку нам країні 
                   Багатій, щедрій і
 гостинній смачній країні Україні!
                   Тут
 ми живемо і зростаєм, і 
мрії втілюєм свої.
                   Нема ріднішого куточка, немає кращої землі

04.10.2023

"Як козачата борщ варили"

У кожному з нас тече кров наших предків - вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших дітей патріотизм, національну свідомість, почуття гордості. Сили, козацької міці, здоров я та непереможності тобі, козаче!

А маленькі козачата ось так святкували День козацтва і наварили смачного українського борщу!

12.09.2023

Адаптація дитини: важливі «так» і «ні» в роботі музкерівника

Допомогти новачкам адаптуватися до дитячого садка — завдання «із зірочкою». Увесь педагогічний колектив працює над цим. Музичний керівник взаємодіє з дітьми лише під час музичних занять і створює комфортне середовище тільки у визначений час. Але його знання доцільно спрямувати й на допомогу колегам. За допомогою музики, її впливу на емоції можна досягти бажаного ефекту не лише на музичних заняттях, а й у групі, під час прогулянок, денного сну тощо.

Чого не варто робити

Як не парадоксально, не варто приділяти новачкам надто багато уваги. На музичних заняттях дитина самовиражається. Для того щоб сформувати в неї такі навички, потрібен час. Тож спочатку даємо дитині змогу поспостерігати за тим, що відбувається на занятті. Не залучаємо її до активної діяльності, поки не побачимо, що вона готова й хоче пограти разом з усіма. Зазвичай це проявляється в її поведінці.Використовуємо лише м՚які прийоми: жест, погляд, лагідне запитання, запрошення тощо. Уникаємо тиску, не вмовляємо.

На чому зосереджуємось

Під час взаємодії з дитиною-новачком орієнтуємося на її емоційний стан. Цікавимось, який у неї настрій, не поспішаємо, чекаємо її відповіді. Підтримуємо позитивний емоційний відгук на те, що відбувається. «Ведемо» дитину за музикою: «музика спочатку теж сумувала разом із нами, а тепер запрошує пограти».

Не намагаймося нав’язати позитивне мислення у разі, якщо відповідь дитини містить маркери негативу.

Відволікаємо дитину. Використовуємо рухливі ігри та вправи. Пропонуємо дітям імітувати рухи. Музично-ритмічні імітаційні рухи допоможуть:

  • зняти м՚язове напруження;
  • активізувати творчу уяву;
  • розвивати дрібну моторику;
  • розвивати навички ігрового перетворення;
  • поліпшити настрій;
  • налагодити позитивний контакт для спільної діяльності.

 

Запропонуйте дітям перетворитися на мешканців зоопарку. Нехай кожен обере тварину до вподоби, а потім під музику покаже, як ця тварина рухається. Для веселощів дітям можна пропонувати музику різних темпів і характерів. Наприклад, зображати рухи великих тварин, як-от: слона чи жирафа під дуже швидку музику; та невеликих тварин, як-от: рибки чи хом’ячка — під повільну музику.

 

Зранку дітей у групі зустрічає Пес Патрон, який відволікає їхню увагу від розставання з батьками. Рухлива гра з песиком створює гарний настрій, активізує мовлення.
Ігровий персонаж допомогає, якщо дитина напружена, уникає тактильного контакту з однолітками чи педагогом. Також іграшка рятує ситуацію, коли увага дитини розсіяна, вона не слухає дорослого, не сприймає інформацію.

Дивуємо та надихаємо новачків яскравими атрибутами.

Діти люблять грати у веселі, галасливі ігри, доганяти одне одного, ховатися. Використовуємо музичний супровід для рухливих ігор. Розвиваємо емоційне сприймання музики.

Музика потрібна дитині, як повітря, як материнські обійми. В ідеалі, вона може супроводжувати дитину протягом усього дня: лагідно пробуджувати, піднімати на зарядку, запрошувати до таночка або пісні, навіювати добрі почуття, спонукати до роздумів і, врешті-решт, заколисувати.

 

І нехай адаптація новачків у цьому навчальному році мине легко й стане успішним стартом для майбутніх музичних звершень!

Наша професія – дарувати  дітям радість!

 

«Душа дитини – це душа чуйного музиканта. У ній туго натягнуті струни, і якщо ви зумієте доторкнутися до них – задзвенить чарівна музика. І не лише в переносному, а й у прямому значенні. Дитинство неможливе без музики, без казки, без гри»

В Сухомлинський

 

   Лунає чудовий, веселий сміх дитинства. До просторої музичної зали  заходять ті, кому ми, педагоги, щодня даруємо радість. Зазвучали перші акорди і оченята усіх малят засяяли радістю. І ось за мить діти під бадьорий веселий марш крокують у світ прекрасного. Музичні заняття у дошкільному закладі завжди були і лишаються найулюбленішими для малюків. На них дошкільники танцюють, співають, граються, вчаться слухати і розуміти музику, грають на дитячих музичних інструментах, відчувають себе маленькими артистами. Наповнюючи заняття дивовижними музичними історіями та різноманітними образними асоціаціями  музичний керівник спроможний перетворити їх на незабутню подорож у таємничий світ музики.

У загальний потік радісних настроїв і незабутніх емоцій дитинства свої особливі  відчуття і переживання вносять свята та розваги. Свято – це радість спілкування, радість розкріпачення і самовираження, радість творчості й співтворчості, радість взаємодії і взаємозбагачення. Воно завжди очікуване, бажане, радісна подія, що привертає увагу дитини широкими можливостями самореалізації в різних видах діяльності. Творчий підхід педагогів до проведення занять, свят та розваг – це завжди гарантія успіху в активізації творчих здібностей дітей, розкритті їхнього емоційного потенціалу, збагаченні світогляду.

Залучення малюків до видів мистецтв з дитинства дає змогу органічно виконувати одну з провідних цілей – формування у дітей уміння творити прекрасне у повсякденному житті, а через нього вирішувати завдання всебічного розвитку дитини. Задля цього дитинство має бути «організоване за законами краси» (Б. Неменський)

13.01.2022

ТРАДИЦІЇ СВЯТ МАЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ
За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили:
– Собі кутя на покуть, а узвар на базар.
Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив:
– Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили!
Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік.
Обов’язково 13 січня пекли особливий обрядовий хліб з житнього борошна – книш або пшеничного корочун (паляниця з медом). Останній був поширений на Поліссі та Західній Україні.
Дівчата на Маланки щедрували лише попід вікнами, чоловіки – у хаті.
Традиція колядування і щедрування полягала в тому, що групи тільки чоловіків чи парубків заходили в кожен селянський двір, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, добробуту, за що отримували певну винагороду. При цьому дівчата могли лише щедрувати і тільки на Маланки, але в хату впускали лише чоловіків, дівчата ж щедрували під вікнами або у дворі.
Також на Маланки існували календарні обходи за участю масок «Коза» та «Маланка». Вони мали свій обрядовий сценарій, пісенний і музичний репертуар, територію побутування. Маска «Коза» була пов’язана з язичницькими часами, нею вшановували тварин. А обряд водіння кози був ритуальним дійством. Тут зливалися, спів, магія, музика, танці. У костюм кози – вивернутий кожух, одягався парубок, у руках носив вирізане з дерева примітивне опудало тварини, голова якої мала нижню рухому щелепу. Дуже часто з козою ходив «кіт» – людина, яка носила міх для подарунків. У ритуальному обході виступали також «дід», «баба», «єврей», «циган», «лікар», «козак», «гончарі», «юристи».
У кожній хаті розігрували виставу, обіцяючи господарям щастя і добробуту. У наш час цей обряд і саме театралізоване дійство не збереглося.
Ранок 14 січня, або ж Святого Василя, був логічним продовженням карнавальних обходів на Маланки. Ряджені сходилися на умовному місці в селі, на перехресті доріг. Тут збиралися вже всі – і чоловіки і жінки, від малого до великого. У центрі були музики й парубки, на відстані – дівчата. Люди починали танцювати, це був своєрідний сільських схід.
На Василя важливу роль відігравали прикмети. На Полтавщині спостерігали за хмарами. Якщо вони з півночі – врожай на озимину, з півдня – на ярину.
Також на Василя ворожили дівчата. На Полтавщині хлопці й дівчата опівночі сходилися до річки Ворскла, де розкладали вогонь і робили ополонку. Тримаючи у зубах довгу комишинку, усі одночасно занурювали її у воду, а потім у багаття. У кого раніше загориться той першим одружиться.
14 січня зранку посівали. Робили це хлопчики 7 – 14 років, вони ходили по хатах з торбинками чи рукавицями.
Символічний засів з побажаннями здійснюють лише житом або пшеницею.

29.06.2021

18.05.2021 р.

Плекаємо любов до української культурної традиції.

День вишиванки – свято, покликане сприяти єдності й процвітанню українського народу. Відзначається в третій четвер травня. У 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.

Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того, ж одягаючи вишиту сорочку, демонструємо не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуємо свою приналежність до віковічної 

 

Любі "Калинчата" завітайте до каналу "З любов*ю до дітей", послухайте гарні та мелодійні пісні про вишиванку.

29.04.2021 р.


До 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

Для Вас співають 

Познякова Злата

Мудрак Мілана

Заіченко Софія

Водейко Даринка

Любі мої калинчата, дякую за співпрацю!


Святковий настрій вам подарує мультик для дітей про різдвяну зірочку, створений проектом "З любов'ю до дітей"

Журнал "Джміль" Для дітей та їхніх батьків